Звісно! Ось 5 речень із використанням інфінітива в німецькій мові. Інфінітив — це початкова форма дієслова, як-от "machen" (робити), "gehen" (йти), "lernen" (вчитися) тощо. У німецькій мові інфінітив часто вживається в різних конструкціях, наприклад, із модальними дієсловами, після деяких інших дієслів або разом із "zu".
Ich habe keine Zeit, ins Kino zu gehen.
(Я не маю часу, щоб піти в кіно.)
У цьому реченні інфінітив "gehen" використовується після "zu", щоб показати мету або дію.
Ich möchte Deutsch lernen.
(Я хочу вивчати німецьку.)
Інфінітив "lernen" використовується після модального дієслова "möchte" (хочу), що є типовим для таких конструкцій.
Es ist schwer, früh aufzustehen.
(Важко рано вставати.)
У цьому реченні інфінітив "aufzustehen" (вставати) використовується разом із "zu", коли дія описується як складна.
Er hat vergessen, das Fenster zu schließen.
(Він забув закрити вікно.)
Інфінітив "zu schließen" (закривати) використовується після дієслова "vergessen" (забути).
Wir dürfen heute länger bleiben.
(Нам дозволено залишитися довше сьогодні.)
Інфінітив "bleiben" (залишатися) стоїть після модального дієслова "dürfen" (дозволено).
Ці приклади демонструють різні випадки використання інфінітива в німецькій мові: із модальними дієсловами, конструкціями з "zu" та іншими дієсловами.